четвер, 10 грудня 2015 р.

Які вірші поетів-шістдесятників стали популярними народними піснями?



«ДВА КОЛЬОРИ»
                                                                     Слова Д.Павличка
                                                                              Музика О.Білаша
Пісню «Два кольори» 
Д.Павличко  написав 29 лютого 1964 року
 разом з композитором Олександром Білашем.


Автор про історію створення поезії: «Нам було нудно на комсомольському зібранні, а переді мною сиділа гарна жінка, у чорній хустці з вишитою на ній червоною трояндою. Це нагадало мені мою сорочку, і першу строфу я написав просто на коліні… Я відчув, що це початок пісні, так само як золотошукач відкриває краплину золота. Ми втекли із засідання, і в той же день разом з Сашком дописали пісню. Вона лежала рік у Дмитра Гнатюка, а потім, напередодні жовтневих свят, Гнатюк показав її в ЦК, і там, як він мені розповідав, одна дуже поважна особа сказала - пісню потрібно переробити, тому що вона не є соціалістичною. Але я сказав, що нічого переробляти не буду, і нехай та поважна особа переписує сама. Петро Шелест (саме він був тією поважною особою), дізнавшись про мою відповідь, розлютився, але потім сказав, що чорт з нею, і нехай Гнатюк співає як є.

пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

Комізм Остапа Вишні

Комізм Вишні не був комізмом ситуацій чи масок, а комізмом більш тонким — комізмом слова, гри слів, жарту, афоризму, примовки, недомовки, натяку, каламбуру. Він умів схоплювати анекдотичні контрасти, якими кишить країна будованого і “збудованого” соціалізму. Найбільше користався нехитрим прийомом “зниження” і допік режимові нещадним “зниженням” високих і галасливих загальників, обіцянок, гасел, програм, планів, проектів до голої дійсности, до діла, до сущого.

понеділок, 30 листопада 2015 р.

Щоденникові записах О.Вишні (лагерний період)

Перший запис у табірному щоденнику Остапа Вишні "Чиб'ю. 1934" з'явився 30 липня 1934 року, за вісім місяців після арешту, а останнім був перелік сорока одного населеного пункту, які довелося пройти етапом від Чиб'ю до рудника "Єджид-Кирта". Записи обриваються в лютому 1935 року.

середа, 25 листопада 2015 р.

Любов до природи і усього живого – духовна сутність Остапа Вишні

 Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем i рибалкою, але на полювання вiн збирався iз дивним девiзом:: «Хай живуть зайцi!»
      Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирiчного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою - помилуватися густими лiсами, зеленими луками, запашними сiнокосами, бездонно-спокiйними озерами, бузковими надвечiр'ями, срiблястими нiчними росами, нiжно-рожевими свiтанками. Своє найвище захоплення красою природи "поет полювання" передає у  «Мисливських усмішках» та iнших гуморесках.

середа, 11 листопада 2015 р.

Латинсько-українські паралелі медичного фахового тексту

Терміносистема сучасної української мови є потужною лінгвістичною базою, на основі якої формуються, усталюються і функціонують усі сфери науково-професійної діяльності.
Найважливішим завданням для медичної термінології сьогодні є відродження, упорядкування та кодифікація медичних термінів. Проблема остаточного винормування та уніфікації української медичної термінології ще не вирішена. Медична термінологія є однією з таких маловивчених мікротерміносистем.

Письменники "Розстріляного відродження"


Розстріляне відродження" – літературно-мистецьке покоління 
20-х – початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літературиживописумузики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.
  Термін «розстріляне відродження» вперше запропонував діаспорнийлітературознавець Юрій Лавріненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).
   Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12– 13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».
   Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола КулішМатвій ЯворськийВолодимир ЧеховськийВалер'ян ПідмогильнийПавло ФилиповичВалер'ян ПоліщукГригорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло КозорісОлекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загаломв один день за рішенням несудових органів, було страчено  понад 100  ОСІБ  представників української інтелігенціїцвіту української нації.
Митці «Розстріляного Відродження»…
їхній бунтівливий дух і досі бентежить  
уяву, спонукає до творчості