Перший запис у табірному щоденнику Остапа Вишні
"Чиб'ю. 1934" з'явився 30 липня 1934 року, за вісім місяців після
арешту, а останнім був перелік сорока одного населеного пункту, які довелося
пройти етапом від Чиб'ю до рудника "Єджид-Кирта". Записи обриваються
в лютому 1935 року.
понеділок, 30 листопада 2015 р.
середа, 25 листопада 2015 р.
Любов до природи і усього живого – духовна сутність Остапа Вишні
Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим
мисливцем i рибалкою, але на полювання вiн збирався iз дивним девiзом:: «Хай живуть зайцi!»
Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирiчного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою -
помилуватися густими лiсами, зеленими луками,
запашними сiнокосами, бездонно-спокiйними озерами, бузковими надвечiр'ями, срiблястими нiчними росами, нiжно-рожевими свiтанками. Своє
найвище захоплення красою природи "поет полювання" передає у «Мисливських усмішках» та iнших гуморесках.
середа, 11 листопада 2015 р.
Латинсько-українські паралелі медичного фахового тексту
Терміносистема
сучасної української мови є потужною лінгвістичною базою, на основі якої
формуються, усталюються і функціонують усі сфери науково-професійної діяльності.
Письменники "Розстріляного відродження"
20-х
– початку 30-х рр. в Україні, яке
дало високохудожні твори
у галузі літератури, живопису, музики,
театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.
Термін «розстріляне відродження» вперше запропонував діаспорнийлітературознавець Юрій Лавріненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).
Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року,
коли 12– 13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».
Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3
листопада 1937 року. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко
Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один
день за рішенням несудових органів, було страчено понад
100 ОСІБ представників української інтелігенції – цвіту української нації.
Підписатися на:
Дописи (Atom)